VWbus.club

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=zc4m2NEEMfY&feature=player_embedded[/youtube]

Светик

Супер!!!

miki 007
А то!!!

В Вишневом (на въезде в село Петровское ) открылись чудные магазинчики , один из них МЯСО.
По средам и субботам в 8-00 завоз свеженького . Скупаются за Житомиром в Любарском районе .
Я там частый гость . Выбрать есть из чего .... ... в день завоза.
А сало ..ммм...мда..сегодня завоз , а у меня с суботы еще кружочек

Сало это весчь!

alexWV_T4_25_2000

Спасибки,возьмем на заметку
Генрих

Сережа це прелесть!!!!!

Добавлено 07 сен 2011, 17:17

Salus populi supremа lex esto.
Благо народу — найвищий закон. (лат)
Цицерон

Сиджу я за столом (робочим, звісно) і пишу. На краєчку стола, вільного від паперів-книжок-дискет-газет-дисків-зошитів-листів-рахунків-папок-ручок-маркерів-ножиць-конвертів-скотчів-коректорів-олівців-стейплерів... на таці стоїть джазва із гарячою чорнезно-солодкою кавою, мініатюрне горнятко і така ж мініатюрна тарілочка. А на ній — світло очей моїх, радість шлунку мого, пісня надхнення мого — сало! Воно таке ніжно-біле і тоненьке, що крізь нього можна розгледіти дірочки на чорному житньому хлібі під сподом. Воно має такі делікатні рум’янці по собі, що крізь них можна дивитися на Канаду чи Америку, і бачити Україну. Воно дивовижним чином уміє перетворюватися із фізичної поживи на духовну. Особливо, якщо з цибулькою...

Скільки чули ми, українці, в Україні і не в Україні сущі, кпинів та єхидних знущань над нашим національним продуктом — салом! Але нашу любов до сала ніхто не перекреслить. Самі їмо, друзів пригощаємо, сусідам даємо і ворогам рекомендуємо. Бо в чому ж сила? В салі сила! Чим більше у нас сала, тим легше нам пережити знегоди!
Сало копчене, солене, мариноване, запечене і варене, свіжісіньке чи добре просолене й вистояне, з перцем і часником, з паприкою чи тміном... А як неповторно увінчують гору вареників чи галушок у полумиску ароматні, рум’яні та хрумкі шкварочки! Вже від самої уяви починається, по науковому висловлюючись, салівація (себто слиновиділення).

Вже навіть діти знають, що Україна — колиска світової цивілізації. І плуг, і гончарне коло ми придумали, і писемність. Від чого такий розум? Від сала! Єгиптяни ще й фундамент до своїх пірамід не заливали, коли трипільці-українці жили собі любісінько у двоповерхових, з каменю будованих кондомініумах, вирощували пшениченьку, гончарували, писанкарювали і ... їли сало. Свою любов до сала українці поширили у світі серед багатьох народів. Не треба далеко ходити. Відкриймо стародавню історію чи словник-енциклопедію: у чужоземних культурах присутнє наше сало...

Візьмімо римських саліїв. Ці жерці своїми піснями дали початок римській літературі. А все — завдяки салу. Поїли нашого національного продукту — і заспівали. Не було би сала — не було б і шедеврів давньоримської літератури. Воістину: буде сало — буде пісня!
Навіть римську богиню успіху і здоров’я звали не як-небудь, а Салюс.
Ще дійшло до нас із античності слово колосальний — це той, що був, є і буде коло сала.
Відомі в давній історії жінки — Саломея чи Мессаліна — теж своїми іменами рекламували сало (видно, на ньому, рідненькому, викохали свої спокусливі форми).
Іудейський цар Соломон – теж наша людина. Колись він був Сало-мен, але як перейшов на релігію, що забороняє їсти сало, то довелося підкорегувати й ім’я.
Середньовічні васали — це люди, котрі відповідали за доставку сала до столу своїх сеньйорів.
Як ви думаєте, завдяки чому розквітнув Версаль у Парижі? Завдяки салу! Тому й назвав його король Людовік Штурханадцятий – Версаль.
Та й французький салон — це місце, де можна, спокійно бесідувати з поважними людьми за келихом шампанського, закусуючи салом.

Салат — це овоч, який конче потребує до себе сала. Бо так смачніше. А ще сало смакує із борщем та хлібом — білим, пшеничним, ще тепленьким... або чорним, трішки причерствілим.
Коли людина гарно наїсться сала, то одержує таку енергію, що хоче стрибати, підскакувати, перевертатися. Так з’явилося у спорті сальто мортале.
Кажуть, що ящірка саламандра у вогні не горить — її сало оберігає. Пошкварчить, пошипить і живою залишиться.

Той, хто має бізнес, добре знає, що різницю між грошовими надходженнями і витратами вимірюють салом, її так і називають — сальдо. Італійські співаки виводять чарівне бельканто: "О сало! О сало моє! Люблю тебе! Люблю-у-у те-е-бе-е-!"

А скільки наш народ склав приказок і прислів’їв про сало:

Сало сила — спорт могила!
Хто знав біду, той сало їсть без хліба.
Поки грубий схудне — худий здохне (бо не їв сала)!
Не підмажеш (салом) — не поїдеш.
Найкраща птиця — то ковбасало!

Словом, нашому салові пора ставити пам’ятник. І нехай він буде вкритий тонюсіньким шаром сусального золота!
Ставлю крапку. Допиваю каву і беруся до найсмачнішої у світі канапки — хліба з салом. Ам-м-м! Ум-м-м! Смакота! Хочете шматочок?

Оксана Соколик (Сидорчук)

На Украине открылся музей сала

Во Львове открылся первый на Украине музей сала. Собрание музея включает картины, фотографии, инсталляции и видеозаписи, посвященные очень почитаемому на Украине продукту. На выставке можно увидеть всевозможные объекты, выполненные в разных стилях и техниках, но обязательно из сала: фигуру гуманоида, шахматы, кресло и многие другие предметы. Центральным экспонатом музея является копия человеческого сердца, сделанная из сала. Это сердце было занесено в Книгу рекордов Украины. Музей имеет свой журнал "САЛО", а также ресторан, в котором можно попробовать экспонаты на вкус. Среди предлагаемых для дегустации произведений искусства "Нос" Николая Гоголя, грудь Венеры, губы Мэрилин Монро. Можно, например, попробовать "Белый квадрат" Казимира Малевича.


Самым дорогим блюдом ресторана является "прутень Давида" за 200 грн. Это сало в виде фаллоса, длиной 25 см. Внутри он наполнен фаршированными варениками с мясом, маринованными огурцами, помидорами и капустой.

САЛО то є СИЛА, спорт то є МОГИЛА!

как-то давно на мотив "русское поле" сделал перепевку (изв. что не весь текст, по памяти пишу, забывается)

Сало! Ти моє сало!
Свєтіт луна ілі падає дощ
Рядом з тобою
Мені якось спокойнєй
Оце все що збулось,
Все що в жізні збулось.


Приспів


Не зрівняться з тобою
Ні поля, ні моря
Ти зі мной моє сало
Ось прожилка твоя
І оце вам друзья
Я скажу не тая
Там де сало лежало
Там отчізна моя


Сало, ти ж моє сало
Хоч я давно вже у місті живу
Ніжно, з любов’ю
Рушничком я накрою
І я тебе не віддам нікому


Сало! Ти ж моє сало!
І хай над нами сміється москаль……
В радощі й в горі ти разом зі мною
В руки чужії ти не поспішай

поется грустным, тремолирующим тенором. иногда скатывается скупая мужская слюна .... слеза!

Bacha, ВСЬО! Бери гітару, і з готовим номером приїзжай на др клуба!!!

Bacha
В полку талантов прибыло Хорошо получилось,я даже про себя напела,благо мотив с детства помню

Cubano писав:Bacha, ВСЬО! Бери гітару, і з готовим номером приїзжай на др клуба!!!

Вам хочется песен? Их есть у меня! (с)