MALOY 2 і мій Лунтік
Додано: 06 жовтня 2014, 10:55
Розпочну БЖ мого Лунтіка з історі (від ідеї до придбання)
Одного святкового дня, свято Троїци, поїхав я з друзями на природу своїм паркетнегом Чері Тіго, ну і як годиться, по дорозі в ліс, та щей після дощу, та перед великим болотом з вуст якогось із пасажирів мого лайнера прозвучала вумна фраза: а може далі підем пішки. я образився, сказав, що ні, ми ж на Жипі...... висновок - трактор МТЗ 82 повноприводний мене витяг на сушу. Фото і відео вилазки на спасіння мого Тіго скину.
Коли їхав мене виручати трактор, з ввімкненим повним приводом, мене заворожило, і я захотів собі настоящого жипа. Погодивши на сімейній нараді мою забаганку, розпочались довгі муки вибору. Спочатку не міг визначитись, що саме я хочу: УАЗ, ГАЗ-69, НИВА чи ЛУАЗ. Було перечитано багато інформації в інтернеті, передивися відео в ютюбі, консультувався з мисливцями та рибаками, і нарешті я визначився: хочу ЛуАЗ. І тут розпочались довгі муки пошуку і вибору. Прийшлось трішки покататись по областям, в пошуках гарного, і адекватного (в плані ціни) Волинчика, і от одного разу перечитувавши оголошення про продаж Волинчиків, я його знайшов, сказав собі, ось він, беру. Поїхав, подивився, влюбився, купив. Переганяв з пункту А в пункт Б приблизно 2 години, відстань 130 км. І як мене не намагались відговорити мої рідні від покупки даного жипа, в плані, проблеми з карбюратором, рульовим, тормозами, шум, гул бортових редукторів і резини, відсутність будь якого комфорту, мене не переконало. При перегоні підтвердились стандартні косяки інженерів Луцького автомобільного заводу, а саме: люфт рульового (в планах заміна його на рейку від гольфа), тормозе одне колесо (буде замінено на дискові тормоза від мазди 626), паршивий карбюратор (буде замінено на карб 21081), критичні дні в головному целіндрі приводу щеплення (вилікував, замінив манжети і прокачав).
На цих виходних їздили Волинчиком (я йому дав назву Лунтік) в ліс по гриби і заодно перевірити його на повноприводні характеристики. ну і звісно фото. Нажаль відсутні фото і відео подолання перешкод у вигляді болота, калюж, ріллі і лісної дороги, бо я не міг одночасно рулювати і проводити фото-відео зйомку, бо пасажири були не в стані.
Одним словом, я ніскілечки не шкодую про те, що придбав собі Лунтіка.
По дорозі додому, при подоланні великої болотистої ями, мій лунтік подолав її без напрягу, але на повному приводі, а мій кум дурбецик, який їхав позаду мене на своїй сказав дуже вражаючу фразу: шо -о-о-о, я теж проїду, результат - шістка загрузла по саме не балуй, що навіть через пороги в салон почала набиратись вода, але Лунтік її вирвав з того багна. на жаль фото втопленої шістки теж нема, бо у мене уже був розряджений телефон. Одним словом, немає слів, одні емоції. Я задоволений і щасливий від придбання і експлуатації Лунтіка. Наступного разу обіцяю скинути фото і відео подорожей мого Лунтіка.
Якщо щось коряво написав, вибачайте, я не поет, що думаю, те і пишу.
Дякую. Продовження буде.
Одного святкового дня, свято Троїци, поїхав я з друзями на природу своїм паркетнегом Чері Тіго, ну і як годиться, по дорозі в ліс, та щей після дощу, та перед великим болотом з вуст якогось із пасажирів мого лайнера прозвучала вумна фраза: а може далі підем пішки. я образився, сказав, що ні, ми ж на Жипі...... висновок - трактор МТЗ 82 повноприводний мене витяг на сушу. Фото і відео вилазки на спасіння мого Тіго скину.
Коли їхав мене виручати трактор, з ввімкненим повним приводом, мене заворожило, і я захотів собі настоящого жипа. Погодивши на сімейній нараді мою забаганку, розпочались довгі муки вибору. Спочатку не міг визначитись, що саме я хочу: УАЗ, ГАЗ-69, НИВА чи ЛУАЗ. Було перечитано багато інформації в інтернеті, передивися відео в ютюбі, консультувався з мисливцями та рибаками, і нарешті я визначився: хочу ЛуАЗ. І тут розпочались довгі муки пошуку і вибору. Прийшлось трішки покататись по областям, в пошуках гарного, і адекватного (в плані ціни) Волинчика, і от одного разу перечитувавши оголошення про продаж Волинчиків, я його знайшов, сказав собі, ось він, беру. Поїхав, подивився, влюбився, купив. Переганяв з пункту А в пункт Б приблизно 2 години, відстань 130 км. І як мене не намагались відговорити мої рідні від покупки даного жипа, в плані, проблеми з карбюратором, рульовим, тормозами, шум, гул бортових редукторів і резини, відсутність будь якого комфорту, мене не переконало. При перегоні підтвердились стандартні косяки інженерів Луцького автомобільного заводу, а саме: люфт рульового (в планах заміна його на рейку від гольфа), тормозе одне колесо (буде замінено на дискові тормоза від мазди 626), паршивий карбюратор (буде замінено на карб 21081), критичні дні в головному целіндрі приводу щеплення (вилікував, замінив манжети і прокачав).
На цих виходних їздили Волинчиком (я йому дав назву Лунтік) в ліс по гриби і заодно перевірити його на повноприводні характеристики. ну і звісно фото. Нажаль відсутні фото і відео подолання перешкод у вигляді болота, калюж, ріллі і лісної дороги, бо я не міг одночасно рулювати і проводити фото-відео зйомку, бо пасажири були не в стані.
Одним словом, я ніскілечки не шкодую про те, що придбав собі Лунтіка.
По дорозі додому, при подоланні великої болотистої ями, мій лунтік подолав її без напрягу, але на повному приводі, а мій кум дурбецик, який їхав позаду мене на своїй сказав дуже вражаючу фразу: шо -о-о-о, я теж проїду, результат - шістка загрузла по саме не балуй, що навіть через пороги в салон почала набиратись вода, але Лунтік її вирвав з того багна. на жаль фото втопленої шістки теж нема, бо у мене уже був розряджений телефон. Одним словом, немає слів, одні емоції. Я задоволений і щасливий від придбання і експлуатації Лунтіка. Наступного разу обіцяю скинути фото і відео подорожей мого Лунтіка.
Якщо щось коряво написав, вибачайте, я не поет, що думаю, те і пишу.
Дякую. Продовження буде.